На цьому аспекті акцентує увагу
вчителя світової літератури і Національна доктрина розвитку освіти ХХІ
століття: «Мета літературної освіти
— сприяти вихованню духовно
багатого, щирого, відданого громадянина».
Яку ж особистість ми маємо
формувати сьогодні? «Особистість творчу, вільну, духовно розвинену, самостійно
мислячу, із широким світоглядом, зі стійкими моральними принципами.
Особистість, яка знає здобутки рідної культури і шанує надбання інших народів.
Особистість, яка усвідомлює свою національну ідентичність і водночас
приналежність до цивілізованого світу, толерантно ставиться до інших культур.
Особистість, яка має свою громадянську позицію й відчуває потребу жити і
служити задля України» [14]. Саме цим і обумовлена актуальність даної проблеми.
Цілі та проблематика
громадянської освіти учнів
Предмет «Світова література» як
важливий засіб реалізації цілей громадянської освіти учнів передбачає:
- ознайомлення школярів із
кращими здобутками і художніми відкриттями зарубіжної літератури;
- формування світогляду
школярів на основі духовних цінностей, що пропагуються через літературний твір,
розвиток їхніх почуттів і мислення;
- розширення читацького досвіду
учнів, формування умінь орієнтуватися на ринку сучасних друкованих видань;
- виховання у школярів толерантного
ставлення до іншої точки зору, поваги до інших національних традицій,
формування бачення світового контексту української літератури, її здобутків та
внеску в розвиток світової культури;
- формування досвіду
громадянської поведінки (прояв громадянських почуттів, зокрема в ситуації
ризику, протидія аморальним явищам, відстоювання прав людини).
Г отуючи учнів до
життєдіяльності у полікультурному просторі, поглиблюючи їхню громадянську
освіту, зарубіжна література вирішує ряд проблем, розв’язання яких на тому чи
іншому етапі стає прерогативою суспільства. Зокрема, сьогодні це:
- розвиток моральної
самосвідомості молоді;
- реалізація принципу
гуманізму;
- формування образу «Я» як
системи особистісних цінностей;
- моральне виховання молоді на
основі християнських цінностей;
- поєднання освіти, науки,
культури і релігії;
- моральне виховання дитини в
сім ’ї;
- формування духовності й
моральності як базових характеристик особистості;
- пропаганда здорового способу
життя;
- створення найкращих умов для
самопізнання, саморозвитку, самореалізації.
Національна свідомість юних
українців, їхня повага до рідної культури має поєднуватися з планетарним
сприйняттям загальнолюдських цінностей. Тому мета уроків світової літератури —
усвідомлення змодельованого в текстах національного, етнічного і громадянського
досвіду; вивчення психоемоційного переживання зображених у них проблем,
образів, ідей, які формують громадянські компетенції, зумовлені синтезом
національного та універсального. Таким чином, на нашу думку, формується
громадянин не лише своєї держави, а й усієї планети.
Який же механізм формування
громадянської компетентності особистості на уроках світової літератури? Це
насамперед комплекс послідовних етапів: цілепокладання визначення очікуваних
результатів мотивація ситуація успіху здобування знань формування умінь
та навичок творче використання знань, умінь та навичок у життєвих ситуаціях
контроль сформованості компетентностей саморозвиток. Отже, саме такий процес
є ефективним у вихованні інтелектуальної, самодостатньої, з потужним духовним
потенціалом особистості, яка здатна самостійно й у найрізноманітніших ситуаціях
здійснювати життєвий вибір, не порушуючи правового поля.
У реалізації принципів
громадянської освіти, покликаної готувати молоду людину до відповідального
громадянства, велике значення має патріотичний напрям. З патріотизмом органічно
поєднується національна свідомість громадян, яка ґрунтується на вихованні
поваги молоді до захисників України, вивченні історичних подій Другої світової
війни, узагальненні знань з історії, висвітленні невідомих сторінок історії
України. Саме такий потенціал мають уроки світової літератури. Тому,
використовуючи активні форми і методи як урочної, так і позаурочної роботи, що
забезпечують реалізацію суб’єктної позиції вихованців, без якої неможливе
становлення активної громадянської позиції, можна вирішити наступні завдання:
- розвиток національної
самосвідомості як родовідної причетності особи до ментальної непересічності
етносу;
- гуманістична спрямованість на
позитивне сприймання природи людини, її психосоціального розвитку та життєвого
шляху;
- високий рівень культури
поведінки як моральний імператив (кодекс) учинку, еталонне нормотворення та
морально-етична діяльність;
- духовне життя як прогресуючий
внутрішній розвиток, усезростаюча віра, добродійна любов і безмежне само
творення;
- ментальна мудрість як буттєве
поєднання особистістю кращого національного досвіду, розумових здібностей,
моральної виваженості й духовно-естетичної досконалості.
Головною умовою ефективності
реалізації зазначеної проблеми є використання таких методичних підходів, які
передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. При цьому основними
організаційними формами навчальної діяльності є:
- прості (ситуативні ставлення)
та складні (багаторазові ставлення);
- короткочасні (наприклад,
п’ять хвилин з улюбленим віршем, письменником, героєм) та довготривалі (тиждень
зарубіжної літератури, тиждень козацтва тощо);
- за кількістю: групові (два і
більше учасників), масові (клас, гурток), індивідуальні;
- за творчим підходом:
традиційні, творчі (інноваційні);
- спонтанні (наприклад,
стихійна дискусія), спеціально організовані, сплановані.
Із мотиваційно-психологічної
точки зору, при цьому головне — підштовхнути дітей до роздумів, самостійного
пошуку відповідей, власного вибору і прийняття рішень.
Допомагають учням вступати у
діалог із «різноманітними голосами окремих творів, фіксувати у свідомості
багатоманітність художніх принципів і форм зображення світу і людини»
різноманітні методи, прийоми і види навчальної діяльності, пріоритетними серед
яких є: проблемні завдання, електронні презентації, матеріали для дискусії та
творчого самовиявлення школярів, проектні технології тощо (різноманітні усні та
письмові творчі завдання на виявлення власної індивідуальної оцінки
прочитаного; навчальні ситуації, що ефективно впливають на формування моральних
поглядів, переконань, уявлень, стимулюють суспільно-корисну поведінку або
гальмують неприйнятну).
Основними методами та прийомами
виховання почуттів є:
- спеціальна опора на
емоційність змісту;
- уплив на почуття шляхом
увиразнення викладу, мовлення, міміки, жестів;
- уплив на почуття емоційністю
обставин;
- включення учнів до активної
діяльності, що забезпечує переживання, радість пізнання, творчості;
- надання пріоритету навчальним
ситуаціям, які ефективно впливають на формування особистісного сприйняття
літератури (використання інтерактивних форм навчання, організація самостійної
роботи школярів тощо).
Як відомо, одним із ключових
напрямів громадянської компетентності учнівської молоді є правове виховання
особистості, набуття нею правової культури. Це означає, що основою правомірної
поведінки є усвідомлена соціально корисна дія, коли особистість дотримується
норм права, проявляє ініціативність, творчість, об’єктивно оцінює ситуацію,
готова на соціально усвідомлені вчинки. Рівень сформованості правомірної
поведінки, в першу чергу, залежить від правосвідомості, яка відображає правову
дійсність у формі юридичних знань, оцінки права, правових установок,
орієнтацій, рівня позитивних ставлень до цінностей, які регулюються законом.
Серед художніх творів, що
пропонуються для читання та вивчення у 1012-х класах, достатньо таких, які
розкривають проблеми розвитку демократичного суспільства та громадянськості. Їх
духовно-ціннісна проблематика спрямована на виконання таких завдань:
- поглиблювати знання учнів про
людину та морально-правові взаємини у сім’ї, колективі, суспільстві;
- формувати громадянський і
державницький світогляд особистості, її мовну компетентність;
- учити визнавати пріоритет
прав людини, поважати цінності демократичного суспільства;
- стимулювати пізнавальний
інтерес учнів до правових знань, основ правової культури;
- застосовувати моделі
неконфліктної поведінки і досягнення консенсусу, брати на себе відповідальність
за прийняті рішення та їх виконання;
- робити свідомий вибір моделей
поведінки, орієнтуючись на систему правових норм і загальнолюдських моральних
цінностей;
- засвоювати правові норми та
звички у повсякденному житті — необхідна потреба при формуванні правомірної
поведінки.
У зв’язку з цим, знаходимо у
тексті рядки, де автор описує пробудження у душах простих людей почуття власної
гідності, «ще таке невиразне і приглушене у XV столітті», прагнемо з’ясувати:
- Які риси характеру притаманні
фламандському панчішнику Жаку Коппенолю?
- Яким чином можна оцінити
еволюцію Квазімодо?
- Що вітає натовп?
- Що таке демократія?
Аналізуючи збірку Волта Вітмена
«Листя трави», пізнавальну діяльність учнів організовую, використовуючи такі
форми роботи:
• «Відкритий мікрофон» — «Чому
Вітмена називають співцем Демократії?», «Чому слово Демократія Вітмен завжди
пише з великої літери?».
• «Кубування» (гронування)
терміна «демократія».
У підсумку наголошую на тому,
що В. Вітмен національною ідеєю, яка зможе об’єднати Штати, вважав «моральну та
мистецьку тотожність» (стаття «Демократичні перспективи»). Використовуючи
інтерактивну вправу «Коло думок», з’ясовуємо «Яка ідея є пріоритетною у розбудові
України як суверенної соборної демократичної держави?».
Дбаючи про формування
громадянської компетенції учнівської молоді, звертаю увагу на творчі форми
організації навчання, до яких належать і учнівські творчі роботи. Саме вони
покликані «будити думку», забезпечувати соціалізацію особистості, розвивати її
громадянські вміння та досвід, виховувати громадянські чесноти.
Варто зауважити, що
різноманітні види творчих робіт (твори-роздуми, есе, дослідження, відгуки на
прочитаний твір, створення сенканів, захист учнівських проектів, написання
листів, звернень тощо) апелюють до власного досвіду учнів, активізують їх
емоційну, інтелектуальну сфери, сприяють процесу пізнання та створення нових
рис особистості, її збагачення.
Спираючись на методологічні і дидактичні
принципи організації сучасного уроку, використовую різні типи нестандартних
уроків: урок - конференція, урок-роздум, урок-презентація, урок-портрет,
мультимедійні технології та ін.
Значну роль у формуванні
громадянської компетентності учнівської молоді відіграє реалізація тісних
зв’язків з українською літературою, історією, національною культурою
(художньою), географією тощо. Наприклад, говорячи про ідейну спрямованість
героїчних епосів «Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда», не можна не згадати
«Слово о полку Ігоревім», адже в усіх творах звучить ідея національного
єднання, мрія про звільнення рідної землі від ворожої навали, героїзується
вірність своєму народові, утверджуються високі людські ідеали: самопожертва,
героїзм, відданість своєму обов’язку, мужність, честь, совість; засуджується
зло, зрада, розбрат, кровопролиття.
Вивчаючи поему «Конрад
Валленрод» Адама Міцкевича, не можемо обійти увагою «Гайдамаки» Тараса
Шевченка. Аналізуючи ідейно-художній зміст творів, доходимо до спільного висновку:
у героїв поем слід учитися волелюбності, людської та національної гідності,
громадянської мужності, нескореності, активної громадянської позиції.
Історія України має безліч
прикладів героїзму. У незгасній любові і відданості Вітчизні тисячі славетних борців
жертвували в ім’я України, її щастя і свободи не тільки своєю волею, а й
життям. Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Павло Полуботок, Петро Сагайдачний —
їх образи живуть не лише у нашій пам’яті, літературі, музиці, живописі, а й
надихають на боротьбу за світлі ідеали людства інші народи, нації, так, як і
герої інших країн, надихають і живлять нас, українців, невмирущим прагненням до
внутрішньої свободи. Яскравий тому приклад — драма Шиллера «Вільгельм Телль»,
центральна проблема якої — демократичне об’єднання країни за участі всього
народу, його соціальної активності у творенні своєї історії. Надзвичайно влучно
і красномовно сказав про цей твір Іван Франко: «Ця п’єса сучасна для кожного
часу і кожного народу, що стогне під політичним і суспільним гнітом і бажає з-
під нього вибитись на волю». Зрозуміло, що на уроці у 9-му класі, тема якого
«Поетизація боротьби за національну незалежність і свободу особистості в
народній драмі «Вільгельм Телль»», доречними будуть слова вчителя (на
заключному етапі уроку): «Якщо проаналізувати досвід становлення і зростання
сильних держав, можна зробити очевидний висновок: тільки тому народу вдалося
досягти висот, у якого почуття патріотизму переважало над усіма іншими».
Розмірковуючи про громадянську
компетентність, не можна не сказати про духовність. Творчість Данте, Шекспіра,
Гете, Міцкевича, Шевченка, Франка, Пушкіна, Лермонтова, Достоєвського,
Толстого, Купріна, Шолом- Алейхема, Булгакова, Пастернака, Ахматової і багатьох
інших митців слова пронизана ідеями християнства, глибоким художнім аналізом
моральних заповідей, великим бажанням героїв досягти морального перетворення, і
тому спонукає до діалогів про одвічні людські цінності. Тому культура
міжетнічних відносин органічно вплітається у складову громадянських якостей особистості,
що є предметом розмови майже на кожному уроці світової літератури.
У системі уроків, що формують
громадянську компетентність учнівської молоді, чільне місце займає народна
правосвідомість (народна правотворчість, законотворчість, звичаєве право).
Народ завжди жив і живе за законами добра і краси, правди і справедливості,
гідності і милосердя — своєрідної народної моралі, яка у свідомості народу мала
статус і значення закону життя, діяльності і поведінки. Громадська думка,
народна духовність утверджують такі життєві принципи, в основі яких — високі
норми, ідеї народної моралі (казки народів світу, літературні казки, твори Р.
Бернса, Ш. Петефі, Д. Діккенса, В. Скотта, О’Генрі та ін.). Тому порушення і
моралі, і законів завжди вважалося найтяжчим злочином, гріхопадінням,
святотатством. Справжній громадянин повинен поважати права людини; виявляти
інтерес до представників інших народів; толерантно ставитися до їх цінностей,
традицій, мови, вірувань; йти на компроміс з різними етнічними та релігійними групами
заради соціального миру; оволодівати досягненнями світової національної
культури; вболівати за долю українського народу та інших народів; творити
добро.
Однією зі сходинок до «Я -
громадянина» є соціалізація учнів. І в цьому сенсі неабияке значення має
позакласна робота — організація позакласних заходів: тижнів зарубіжної
літератури, вечорів, диспутів, конференцій, літературних та музичних віталень,
ток-шоу тощо. Це процес багатофакторного впливу на особистість, який допомагає
виховати її гармонійно розвинутою, соціально активною, національно свідомою
людиною, з високим рівнем ерудиції, самостійності та творчого потенціалу.
Автор глибоко переконана, що
максимальне використання змістових матеріалів уроків світової літератури сприяє
підвищенню рівня вихованості, соціальної активності учнівської молоді,
становленню громадянських якостей особистості, яка готова до життя у
демократичному політкультурному просторі, де панує плюралізм думок, звичок,
вірувань, де кожна людина — особистість, гідна людства в історичній та
планетарній перспективі, а предмет «Світова література» — одне із духовних
джерел реалізації цих очікувань.
